Джерело: ЛітАкцент
Перед сходом сонця найзимніше. Від Мукачева вагон їде майже порожній. У Чопі потяг надовго завмирає, металева рептилія. Місто-станція, де залізничний транспорт вистоює годину, дві, три… Українська природа інтегрована в «європейський контекст» переконливіше, ніж залізниця з вагонами-розвалюхами, графіком руху та кордоном, наче тут зараз закінчується світ.
Скоро перетинаєш Карпати, й рослинність буяє вільготніше, миттєво меншає хвої й більшає широкого палисту. В Ужгороді тепліше, ніж у купе. Наш опікун – закарпатський журналіст і письменник Олександр Гаврош, із яким ми навчалися на сусідніх факультетах. Перша екскурсія – вокзал, дітище покійного Кірпи, якому в холі присвячено музейну вітрину.