Проблемні питання сучасної літератури: засідання клубу в музеї літератури

П'ятниця, 22 листопада 2013, 12:12 Лілія Чорна
Друк

14 листопада 2013 р. у Національному музеї літератури України відбулося засідання Клубу «Весна, літо, осінь, зима.. і знову весна». Тематикою клубу є проблемні питання української сучасної літератури.

Цього разу учасникам зустрічі пропонувалося обговорити питання «Сучасний український письменник: шлях до успіху» (фото-звіт Юлія Калініченко). Власним досвідом та баченням цієї теми поділилися експерти: науковець, письменниця і видавець Марина Гримич і голова правління громадського об’єднання «Книжковий простір», співзасновник видавництва «Нора-Друк» Микола Кравченко.

Микола Кравченко передусім охарактеризував особливості книжкового ринку і маркетингу в сучасній Україні. Порівняв українські реалії з світовим досвідом, зокрема із ситуацією у Франції.

На думку, Миколи Кравченка, основною проблемою української книги на сьогодні є відсутність системи книгорозповсюдження. Стара, радянська, – давно знищена, а повноцінна нова – ще не створена. Практично відсутні книгарні з українським власником. Відтак наш книжковий ринок віддано північному сусіду, який з 1995 по 2011 рік мав пільги на всіх етапах видавництва.

Ще однією проблемою є практична незаповненість ніші художньої літератури. Микола Кравченко вважає, що на бігбордах із закликом «Країні потрібні...» необхідно писати «Країні потрібні письменники». І справді, українській сучасній літературі є куди рости. Адже якщо на початок сезону в Україні видається близько 70 нових романів, то у Франції, де книжковий ринок за потужністю доганяє автомобільну промисловість, – 700 книг.

Микола Кравченко зазначив, що принцип побудови книжкового ринку в усіх країнах однаковий. Усюди книжки групуються по серіях, або по брендах й фактично читач звикає до смаку головного редактора того, чи іншого видавництва. Цікаво, що у всьому світі основними читачами художньої літератури є жінки, близько 80 %. Тому книжковий ринок в основному орієнтується на жіночу аудиторію.

На жаль, сучасний український читач не є настільки добре обізнаним щодо сучасної літератури, як у Франції.

Характеризуючи особливості книжкового маркетингу в Україні, Марина Гримич, підсумовуючи, вказала на те, що у цьому процесі присутня якась містична складова. Інколи трапляється так, що розрекламована за всіма правилами книга не здобуває популярність. У той же час книга, над розкрученням якої ніхто не працював, несподівано завойовує прихильність читача. Зокрема, так трапилося із еротичним романом Люби Клименко «Пор’ядна львівська пані», а також із книгою матері Марини Гримич – Галини – "Усна історія села Тарасович (1940-1950-і рр.).

Також Марина Гримич навела як приклад шлях до творчого успіху Тараса Шевченка. Наголосила на тому, скільки людей, випадковостей, збігів взяло участь у цьому процесі.

Як видавець Марина Гримич у першу чергу звертає увагу на «гачечки», які можуть зацікавити читача. Як зразок, експерт зачитала уривки із збірки письменниці Лілії Черен «Обійми сукуба». Марині Гримич є що сказати, як і письменниці. Попри те, що вона охарактеризувала свої здобутки, як досить скромні, її романи тричі отримували нагороди у «Коронації слова». Остання книга «Вулє ву чайок, мсьє?» вже має своїх прихильників і визнання критиків.

Наступне засідання клубу «Весна, літо, осінь, зима.. і знову весна» відбудеться у 12 грудня 2013 р. і буде присвячене сучасному історичному роману.